Найперші відеокамери були створенні шотландським інженером Джоном Лоугі Бердом, вони працювали на електромеханічному диску Ніпкова і були використанні BBC в експериментальних передачах у 1930 році. Цілком-електронні розробки засновані на електронно-променевій трубці, як наприклад Іконоскоп Володимира Зворикіна та дисектор ФілаФарнсуорта, витіснили систему Джона Берда у 1940 році і залишалися вширокому використанні до 1980 року, коли почали робити відеокамери засновані на КМОН технології. Різновиди відеокамерСучасні відеокамери мають величезну кількість дизайнів та призначень, не всі з яких повністю відповідають раннім телевізійним камерам. Професійні відео камери, як наприклад ті що використовуються у телебаченніта інколи виробництві фільмів; бувають мобільними або розташованими настудії (не мобільні). Такі камери зазвичай дозволяють операторовіздійснити дуже точні ручні налаштування, часто аж до відмови відавтоматичного використання. Камкодери, які поєднують камеру та відеомагнітофон або ж інший записуючий пристрій в одному апараті; ці камери мобільні, та широко використовуються у виробництві теле-програм, домашніх фільмів, електронне збирання новин (включно з громадянською журналістикою), та подібними застосуваннями. Деякі цифрові камкодери є: Кишеньковими відео камерами. Камери відеоспостереження (англ. CCTV cameras), система передачі інформації з відеокамер, телевізійних камер на обмежену кількість моніторівта/або записуючих пристроїв. Відмінність систем відеоспостереження відтелевізійного мовлення полягає в тому, що сигнал не передається увідкритому режимі. Системи відеоспостереження часто використовуються дляспостереження в місцях, які потребують постійного нагляду, таких як банки, банкомати, казино, вокзали, аеропорти, військові об'єкти та звичайні магазини. Вебкамери це цифрові відео чи фотокамери, які мають можливість в реальному часі фіксувати зображення, призначені для подальшої передачі по мережі Інтернет (в програмах типу Skype, Instant Messenger тощо). Веб-камери, які доставляють зображення по інтернету, завантажують зображення на веб-серверчи по запиту, або безперервно, або через регулярні проміжки часу. Цедосягається шляхом підключення камери до комп'ютеру або завдякиможливостям самої камери. Деякі сучасні моделі володіють апаратним та програмним забезпеченням, яке дозволяє камері самостійно працювати в якості веб-сервера, FTP-сервера, FTP-клієнта і/або відсилати зображення за допомогою електронної пошти. Цифрові камери пристрої, які використовуються для зйомки відео чи створення фото-знімків або ж обох, в яких світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самомуапараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій при створенні цифрових фотознімків. Більшість камер 21 го сторіччя є цифровими. Спеціальні системи, як наприклад ті що використовуються в наукових дослідах, тобто на борту супутника або ж космічного апарату, чи у штучному розуму чи у дослідах пов'язаних з роботикою. Такі камери зазвичай налаштовані для виявленя інфрачервоних фотографій (для нічної зйомки та виявлення тепла) або при виявленя рентгенівського випромінювання (для медичних та спекл інтерферометричних цілей).